Чому кішки не люблять воду

Серед більшості людей побутує думка, що кішки та коти бояться води. У реальності це не зовсім так: вони добре плавають і за необхідності здатні здійснити заплив на досить велику відстань. Насправді страх у вусато-смугастих викликають наслідки намокання або негативний досвід тісного контакту з водою.

Еволюційні особливості та інстинкти

Еволюційні особливості розвитку безумовно зробили свій внесок у появу у кішок звички побоюватися води. Малі розміри тіла та відокремлений спосіб життя мало підходять для мандрівок на далекі відстані, натомість ідеальні для напівосілого існування. У сучасних умовах, на думку зоологів, це служить головною причиною страху – тваринам просто нема чого лізти у воду, адже їм не треба шукати краще місце проживання за “тридев’ять земель” або встигати за стадом, що мігрує.

Крім того, перебування у водному середовищі створює певний дискомфорт:

Утрудненість дихання.
Опора відсутня, а значить потрібно постійно гребти лапами, щоб не потонути.

Кішка за своєю природою мисливець: тихий, точний і стрімкий. Інстинкти підказують, що перебуваючи у водоймі, тварина не матиме змоги використовувати свої позитивні якості, і, отже, вона сама може стати здобиччю для більшого хижака. Крім того, після купання необхідно вилизуватися, а це забирає багато часу і відволікає від спостереження за навколишнім оточенням, що також небезпечно для життя.

Ще один фактор – мокра шерсть забруднюється набагато швидше. Якщо в результаті купання шкірний жир змився, то шкіра кішки ще й пересихає.

Запах, що виходить від шерсті, також робить свій внесок: у мокрої він інтенсивніший, ніж у сухої. Волога, що випаровується, розносить навколо характерне амбре. Інстинкт самозбереження говорить про те, що сильний аромат неодмінно приманить хижаків.

Температура тіла

У нормальному стані шерсть кішки суха і змазана шкірним жиром, який відштовхує воду. Незалежно від наявності підшерстя, між остюком і шкірою тварини є простір, іменований камерою або повітряною подушкою. Температура повітря тут стабільна і дорівнює температурі тіла кішки. У разі сильного намокання повітряний прошарок руйнується, в результаті порушується терморегуляція. Як підсумок – виникає ризик перегріву (у спекотну пору року) або переохолодження (у разі низьких температур).

Крім того, патогенна мікрофлора розмножується швидше в теплому вологому середовищі. У холодну погоду густа “шуба” може залишатися вологою протягом декількох діб, що може призвести до розвитку інфекції.

Травматичний досвід

За своєю природою кішки справжнього страху перед водою не відчувають, вони просто її недолюблюють. Але внаслідок негативного життєвого досвіду може виникнути справжнісінька фобія.

Кожен домашній улюбленець має індивідуальність, власну думку та особисті кордони. Особливо це притаманне котам і кішкам, яких багато хто цінує за поєднання щирості та незалежності. Їх практично неможливо змусити що-небудь зробити з примусу. У разі, коли тварину всупереч її волі починають занурювати у воду, вона відчуває справжній стрес. Адже кіт звик доглядати за шерстю самостійно і впевнений, що прекрасно з цим справляється.
Додатковим фактором, що відвертає улюбленця від водних процедур, може стати застосування мийних засобів з ароматом, улюбленим для людини, але неприємним для неї самої. Нюх кішки набагато чутливіший, ніж у людини, і вподобання щодо запахів також різняться. Крім того, у разі застосування косметики, призначеної для людей, відбувається висушування шкіри тварини.
Слизька поверхня ванни може налякати улюбленця, який звик сподіватися на свої чіпкі кігті.
Шум води з крана або душу схожий на бурхливу течію або водоспад. Для тварини потрапити туди – означає загинути, і інстинкти сигналізують про небезпеку. У результаті у кота починається справжня адреналінова паніка.
Під час купання вода потрапляє у вуха, ніс та очі. Вусаті вихованці намагаються уникати намокання голови, адже для виживання їм необхідні гострий слух, нюх і зір. А ще в такому випадку з’являється відчуття, що скоро потонеш.
Часто умовний страх перед водою формується у котів у випадку, коли на них несподівано пролили воду. Сенсорні рецептори шкіри тварини вельми чутливі, і якщо її облити водою, то це сприймається як удар.

На закінчення можна сказати, що кішки не бояться води як такої, вони намагаються уникати намокання шерсті з метою самозбереження. Адже водне середовище є неприродним для більшості котів, вони відчувають себе в ньому вразливими. Крім того, емоційно негативний досвід взаємодії з водою може стати причиною виникнення справжньої фобії у тварини.