Як правильно зробити внутрішньом'язову ін'єкцію кішці

Іноді виникає необхідність зробити ін’єкцію кішці або коту самостійно, не вдаючись для цього до ветеринарної допомоги. Не завжди у господарів є можливість спостерігати тварину в стаціонарі. Провести ін’єкцію нескладно, головне правильно підібрати шприц і знати техніку постановки.

Підбір шприца

Укол, або ін’єкцію, здійснюють за допомогою шприців. Не всякий шприц підходить для тварини. Процедуру проводять стерильним інструментарієм, спеціально підібраним під той чи інший вид препарату. Важливий не стільки розмір самого шприца, скільки діаметр голки, який підбирають відповідно до м’язового апарату тварини з міркувань анатомії та гуманності. Процедура не повинна травмувати кота або кішку як фізично, так і психологічно.

Найкраще використовувати для уколу інсулінові голки – вони мають мінімальну довжину і діаметр, що підходить для введення препаратів. Крім того, за мінімальної довжини такої голки можна не переживати, що зріз піде занадто глибоко, якщо тварина несподівано смикнеться. Однак густі олійні розчини вводити через такий діаметр важко і довго, як і великі об’єми препаратів понад 1 мл. Для великого об’єму понад 1 мл і густих розчинів можна використовувати голки від шприців об’ємом 2-3 мл.

Як правильно набрати препарат

Правильний набір препарату в шприц – одне з основних під час постановки ін’єкції тваринам. Перед тим, як набрати препарат, варто переконатися в його стерильності – заводське паковання має бути цілісним, без тріщин, відколів і порушення оболонок у випадку з флаконами. Також важливо переконатися, що у ліків не вийшов термін придатності.

Шприц для проведення уколу також має бути стерильним. Упаковку перевіряють на цілісність і терміни придатності, переконуються у відсутності пошкоджень на індивідуальній оболонці.

Якщо виникає необхідність розвести сухий препарат, то для введення рідкої складової розчину використовують окрему стерильну голку. Новою голкою набирають розчинник (новокаїн, стерильний фізіологічний розчин тощо).д.), проколюють гумову пробку і вводять його у флакон із сухим препаратом. Флакон струшують до повного розчинення, не виймаючи голки і шприца з гумової пробки. Потім розчинений склад знову набирають у шприц і приєднують нову стерильну голку безпосередньо для постановки ін’єкції. Це пов’язано з тим, що під час проколювання пробки голка затуплюється і порушується її стерильність.

Перед набором препарату в шприц потрібно переконатися, що набираються саме потрібні ліки. Не варто набирати розчини з ампул, на яких немає жодних маркувань, якщо вони стерті або погано читаються. Розкриту ампулу або флакон, навіть якщо використано не весь препарат, викидають разом із вмістом.

Після набирання препарату важливо переконатися у відсутності бульбашок повітря в ліках. Для того, щоб їх прибрати, можна кілька разів клацнути по шприцу, створивши невелику повітряну пробку між препаратом і канюлею, а потім за допомогою поршня видалити повітря до появи на зрізі голки невеликої краплі.

Різні лікарські склади не змішують в одному шприці, якщо це не передбачено призначенням. Препарати можуть вступити в хімічну реакцію один з одним, випасти в осад, нейтралізувати один одного тощо.д. У тварини може проявитися токсичний ефект від отриманої суміші, що часто погіршує стан.

Алгоритм внутрішньом’язової ін’єкції

Насамперед проводиться обробка рук: миття з милом, протирання дезінфікуючим розчином. Потім слідує:

Підготовка препарату: підігрів у долонях, якщо він зберігався в холодильнику, або приготування робочого розчину із сухої складової відповідно до призначеної концентрації.
Підготовка шприца: розкриття стерильної упаковки, не торкаючись руками голки. За необхідності проводять зміну голки, обережно знімаючи її, тримаючи за канюлю.
Зняття стерильного ковпачка з голки.
Набір препарату в шприц відповідно до дозування.
Зміна голки за необхідності.
Видалення бульбашок повітря зі шприца методом постукування або поклацування по ньому пальцями
Фіксація тварини (найкраще проводити маніпуляцію з помічником, за неможливості використовується сумка-фіксатор).
Промацування в місці передбачуваного уколу тварини кістки і суглоба, щоб попередити потрапляння в них.
Введення голки в середину стегна під кутом 45 градусів на 1 см.
Введення препарату зі швидкістю 1 мл на 2-3 секунди.
Виймання голки з м’яза одним рухом, не змінюючи кут нахилу.

Утримання тварин передбачає не тільки радість від спілкування. Нерідко улюбленці потребують турботи і медичної допомоги, надати правильно яку повинен вміти кожен господар. Проведення внутрішньом’язової ін’єкції – нескладна процедура, що вимагає мінімальних навичок і дотримання правил та алгоритму.