Миття лап у собаки – одна з необхідних гігієнічних процедур, яку потрібно проводити навіть не щодня, а по кілька разів на день. Але не всі тварини охоче дозволяють мити їм лапи, багато собак вириваються, гарчать або навіть намагаються вкусити. Як же безболісно привчити вихованця спокійно ставитися до цієї процедури?
Починати знайомство ще в цуценячому віці
Привчання улюбленця до гігієнічних процедур, зокрема, і до миття лап, необхідно починати якомога раніше.
Робити це рекомендується з того часу, коли цуценяті після карантину можна буде виходити на вулицю. Щоразу, повертаючись із прогулянки, необхідно не на кілька хвилин притримувати улюбленця в передпокої, щоб оглянути його лапи, а заразом і привести їх до ладу.
Для початку можна не мити кінцівки тварини, а просто протирати їх у передпокої вологим рушником або серветкою. Така процедура менше лякає малюків, ніж занурення їхніх лап у ємність із мильною водою.
Із самого раннього віку цуценя має усвідомити, що його не впустять у квартиру або будинок доти, доки його лапи не стануть чистими.
Не заганяти собаку відразу у ванну, почати з дрібних ємностей
Не всі улюбленці люблять купання у ванній, а тварині не пояснити, що ви зовсім не збираєтеся її купати повністю, а тільки хочете вимити їй лапи.
Собаки можуть лякатися шуму води, що ллється з душу, або того, що на слизькій поверхні у них роз’їжджаються лапи. Нерідко всі спроби вимити лапи тварини у ванні, через це закінчуються тим, що собака починає скиглити, ухилятися від струменя води, який спрямовується на нього, і навіть може вискочити з ванни, втекти і сховатися.
Щоб собака не боявся миття лап у ванній, а заразом і спокійніше ставився до купання, необхідно поступово привчати його до цих процедур. Водночас спочатку не потрібно намагатися проводити їх саме у ванній, а краще почати з дрібніших місткостей, наприклад, з таза або великої миски, якщо улюбленець карликової породи і мити йому лапи не у ванній кімнаті, а в передпокої.
Також можна придбати спеціальне пристосування, яке називається лапомийкою, яке не тільки істотно полегшить життя господаря і його улюбленця, а й позбавить їх обох від необхідності щоразу після прогулянки вирушати у ванну.
Особливо зручне таке пристосування, коли санвузол розташований у протилежному кінці квартири і вести туди собаку після кожної прогулянки недоцільно.
Щоправда, привчання цуценяти до лапомийки теж може зайняти деякий час, оскільки не всім улюбленцям подобається ними користуватися.
Частіше брати собак за лапи, щоб звикали до дотиків
Більшість собак не переносять, коли хтось торкається до їхніх кінцівок. Вихованець гарчить, відсмикує лапи, огризається і всім своїм виглядом демонструє господареві страх або сильне невдоволення.
Тим часом привчити його до таких дотиків абсолютно необхідно. І справа не тільки в тому, що по-іншому не провести гігієнічні процедури, а й у тому, що після повернення з вулиці лапи тварини необхідно уважно оглядати. Адже під час прогулянки вихованець міг порізати подушечку, зламати кіготь або занозити лапу.
Крім того, на вулиці улюбленець міг пройтися по розлитому мазуту, смолі або свіжій масляній фарбі. Якщо вчасно не видалити сліди цих забруднень, собака може почати вилизувати лапи, а це вже загрожує серйозними отруєннями.
Ось чому необхідно якомога раніше починати привчати цуценя до дотиків до його кінцівок. Для цього потрібно з першого ж дня появи малюка в будинку час від часу доторкатися до його лап і обережно погладжувати їх. Робити це потрібно в ігровій формі, у жодному разі не лякаючи улюбленця і не завдаючи йому дискомфорту.
Коли малюк звикне, що господарі торкаються його лап, потрібно буде привчити цуценя до того, що ви не просто торкатиметеся його кінцівок, а й утримуватимете їх на деякий час, а потім протиратимете рушником.
Хорошим виходом стане і навчання команді “Дай лапу”!”.
Вона не входить до програми обов’язкового курсу дресирування, але істотно полегшує життя господаря та його улюбленця. Адже навчений їй собака спокійно дає змогу власнику торкатися до лап і утримувати їх на час необхідних процедур, зокрема й під час їх миття.
Перший раз не повинен бути довгим, щоб виникли у собаки позитивні емоції
Дуже важливо, щоб процес миття лап не асоціювався в улюбленця з дискомфортом або, тим паче, заподіянням йому больових відчуттів.
Не слід у перший раз проводити цю процедуру занадто довго. Досить сполоснути лапи тварини теплою, але не гарячою водою і тут же витерти їх м’яким рушником. Водночас потрібно ласкаво розмовляти з улюбленцем, щоб відвернути його увагу від незвичних для нього відчуттів і звуку води, що ллється, який може його налякати.
Пізніше час процедури потрібно буде поступово збільшувати, стежачи за тим, щоб процес не затягувався занадто довго і був приємним для тварини.
Вимивши лапи цуценяти вперше, обов’язково потрібно похвалити малюка і пригостити його ласощами.
Це підкріпить позитивні емоції в улюбленця та переконає його в тому, що в митті лап немає нічого страшного і що після цієї процедури господар хвалить і навіть може пригостити смаколиками.
За необхідності прив’язувати до ручки дверей, у разі спроб втекти
Якщо собака намагається втекти під час проведення цієї процедури, у жодному разі не можна дозволяти йому вистрибувати з ванни або таза з мокрими лапами. Це може загрожувати для улюбленця травмами через послизання або застудою, якщо він десь сховається і просидить із вологою шерстю у своєму притулку тривалий час.
Для того, щоб запобігти втечам, рекомендується на час миття лап прив’язувати собаку до ручки дверей, а в тому разі, якщо лапи миються у ванній – до будь-якого відповідного для цих цілей тримача.
Повідець повинен бути лише злегка провисати, щоб вихованець не заплутався в ньому або не здавлював шию, надмірно натягуючи прив’язь.
Привчаючи цуценя до миття лап, важливо пам’ятати про те, що ця процедура має викликати в нього виключно позитивні емоції. Якщо малюк хоч раз буде наляканий або відчує дискомфорт, процес звикання стане важчим, ніж міг би бути спочатку. Для того, щоб безболісно привчити улюбленця до цієї процедури, рекомендується частіше брати його за лапи, навчати спеціальних команд, а також частіше хвалити та заохочувати за витримку й терпіння ласощами після миття лап.