Для деяких видів риб лежати на ґрунті або ховатися в донних декораціях є звичайною поведінкою. Це характерно для сомів, в’юнів, ножів, деяких видів цихлід і лабіринтових. Для одних риб зміна локації із середніх і верхніх шарів води на дно пов’язана з періодом розмноження: підготовкою місця для нересту та охороною кладки ікри. Для інших, наприклад для неонів, донні шари це місце відпочинку і сну. Але якщо лежати на дні для вашого вихованця нетипово – варто проаналізувати можливі причини такої поведінки.
Шок
Під шоком розуміють фізіологічний стан організму, спричинений різкою зміною низки чинників навколишнього середовища.
Ознаки:
- прискорене або уповільнене дихання;
- зниження яскравості забарвлення, блідість покривів;
- риба лежить на дні й періодично різко переміщається в інше місце.
Найчастіше шок настає у риб, щойно випущених в акваріум. Іншою причиною є різка зміна складу води:
- вода не була підготовлена належним чином;
- взята з нового джерела;
- результат застосування акваріумної хімії, ліків;
- внесення в акваріум нового ґрунту, великих декорацій, які не пройшли належну обробку.
Навіть без значних змін параметрів води риби можуть проявляти симптоми шоку, коли їх вперше випускають у новий акваріум, особливо після тривалого транспортування. Така їхня реакція на нове середовище. Цей синдром отримав назву “шоком після запуску”.
Занадто високий або низький рН води
Це шок, викликаний різким стрибком параметра кислотності (рН). Він спостерігається, коли риб переводять з одного акваріума в інший без попередньої перевірки та підготовки параметрів складу води в них. Надмірна доза засобів, що регулюють рівень кислотності або активний ґрунт, також може призвести до рН-шоку.
При коливаннях рН риби можуть лежати на дні, плавати на боці, а іноді навіть черевом догори.
Порушення роботи плавального міхура
В анатомії риб є важливий орган – плавальний міхур. Це спеціальні мішечки наповнені газом. За допомогою міхура риба контролює свою плавучість і може довго перебувати на певній глибині без будь-яких зусиль. Його деформація або пошкодження не фатальне, але вести повноцінне життя риба без відновлення функції цього органу вже не зможе.
Ознаки:
- вихованець лежить на дні та насилу піднімається за кормом;
- під час руху завалюється набік;
- посилено працює плавниками, пливе ніби з вантажем.
Причини пошкодження плавального міхура:
- механічні, як правило, травма під час перевезення;
- результат розвитку бактеріальної інфекції;
- результат неправильного харчування;
- порушення травлення.
Останні дві причини зустрічаються найчастіше. Риба з’їдає занадто велику кількість повітря разом із кормом, через що роздувається шлунок. Вихованець систематично переїдає. Це призводить до ожиріння, збільшення печінки, у нирках розвиваються кісти, що в підсумку призводить до зростання цих органів і здавлювання плавального міхура.
У деяких декоративних форм золотих і сіамських бійцівських рибок плавальний міхур може бути сильно деформований, у процесі селекції, і, як наслідок, вразливий до такого роду уражень.
Млявість
Млявість, сама по собі, є не причиною, а скоріше ознакою наявності проблеми. Млявість улюбленця може бути викликана агресією з боку інших представників акваріума, травмами, невідповідними умовами утримання для даного виду, хронічним стресом.
Переохолодження/перегрів
Пошкодження плавального міхура часто відбувається після короткочасного впливу екстремальних температур (переохолодження/перегрів).
Крім цього, холодна вода сповільнює травлення і може призводити до закрепів, здуття і деформування плавального міхура.
Ознаки:
- млявість;
- лежання на дні.
Запобігання: підняти температуру води.
Стрес
У деяких випадках унаслідок стресу риби лягають на дно. Причинами, що викликали таку поведінку, може бути шум, яскраві спалахи світла, транспортування риби або загальна перенаселеність акваріума.
Ознаки:
- млявість;
- зниження активності;
- уповільнення зростання.
Запобігання: якщо дію цих факторів з часом зменшити, то риби досить скоро повернуться до колишнього способу життя.
Похилий вік
Термін життя багатьох акваріумних риб не перевищує двох-трьох років. Тривале перебування на дні однієї старої риби може свідчити про настання термінальної стадії для цієї особини – стадії природної смерті від старості.