Як вивести запах котячої сечі з килима, меблів, взуття та у всій квартирі

Для позбавлення від характерного запаху можна скористатися спеціальними засобами, що продаються в зоомагазинах, або спробувати один із підручних засобів.

З килима або м’яких меблів

Не потрібно використовувати засоби з хлором – вони можуть пошкодити ворс або тканину і зіпсувати колір виробу. Крім того, вони погано вивітрюються і здатні посилити запах сечі. У таких розчинах і порошках часто міститься аміак, який може спонукати кішку на повторення “подвигу” на тому ж місці. З цієї ж причини не підходить і нашатир.

Як діяти:

Насамперед треба видалити сечу. Це можна зробити, промокнувши забруднену поверхню ганчіркою або серветкою.
Потім слід розвести оцет водою у співвідношенні 1:3 і просочити ним пляму. Залишити на 2-3 години.
Коли пляма трохи підсохне, потрібно рясно посипати її содою.
Наступний крок – змішати чайну ложку мийного засобу з третиною склянки перекису водню 3% і розпорошити отриманий розчин через пульверизатор (поверх соди).
Потерти пляму щіткою і залишити до повного висихання.
Висохлу соду можна видалити пилососом.

Для темних матеріалів підійде слабкий розчин перманганату калію або йоду (10-20 крапель останнього на літр води). Розчин слід нанести на пляму і залишити на 5-10 хвилин, після чого промити цю ділянку водою. Щоб уникнути неприємних сюрпризів, такий засіб краще спочатку протестувати на малопомітній ділянці виробу.

Після повного висихання поверхню можна збризнути лимонним соком, олією розмарину або чайного дерева. Це допоможе відбити у кішки бажання знову мочитися на килим.

Із взуття

Найпростіше прибрати запах із текстильного взуття, просто виправши його. Але попередньо необхідно провести такі маніпуляції:

Намилити взуття господарським милом і промити його під теплим струменем води.
Якщо в наявності є гліцерин або мило, що його містить, то краще використовувати його – ця речовина добре справляється з сечовиною.
Замочити взуття в слабкому, злегка рожевому розчині марганцівки на 30-40 хвилин.

Після цього потрібно випрати взуття. У відсік для ополіскувача можна додати трохи горілки. Це дозволить відбити у пухнастого улюбленця бажання навіть підходити до взуття.

Важче позбутися запаху сечі, якщо забруднений замшевий або нубуковий виріб. Для порятунку такого взуття підійде гліцерин або мило з ним, яким необхідно натерти черевики або туфлі зсередини. Далі слід вичавити сік з одного лимона і збризнути ним поверхню. Зачекавши чверть години все це потрібно змити.

Ще важчий випадок – хутряне взуття, особливо, якщо хутро натуральне:

Необхідно відразу ж після інциденту вийняти устілки – найімовірніше, врятувати їх не вдасться, тому легше їх просто викинути.
Внутрішню поверхню слід обробити розчином лимонної кислоти, перманганату калію або столовим оцтом.
Щільно набити взуття чистим папером і виставити його на відкрите повітря.
Протягом двох годин розчин разом із запахом має повністю вбратися в папір.

Якщо після першої спроби результат не задовольняє, процедуру можна повторити.

Взуття з натуральної шкіри вичистити також не просто, але можливо. Для цього необхідно:

Темну шкіру обробити розчином марганцівки або йоду (10 крапель на літр води).
Вироби світлих відтінків протерти перекисом водню.

Різкий мускусний запах не слід перебивати парфумерією, від цього ситуація тільки погіршиться. Краще після закінчення чищення капнути у взуття краплю ефірної олії лимона, грейпфрута, апельсина, мандарина або бергамота. Це допоможе освіжити виріб, а заодно і відбити бажання у кота повторити свої дії.

Нейтралізація запаху у квартирі

Щоб позбавити житло від запаху котячої сечі, насамперед треба навчитися правильно збирати виділення.

Не слід:

Мити це місце разом з усією підлогою приміщення.
Використовувати для видалення плями мокру ганчірку або швабру.
Інтенсивно терти поверхню.

Ці дії можуть сприяти вбиранню урини та ще більшому поширенню запаху.

Правильніше робити це за допомогою паперових рушників і поліетиленового пакета:

Накрити калюжку кількома шарами серветок.
Коли волога вбереться, прибрати папір у пакет.
Повторювати дії доти, доки поверхня не висохне.

Інший спосіб – засипати сечу наповнювачем для котячого туалету. Коли рідина абсорбується, зібрати його і викинути.

Після видалення рідини необхідно застосувати один із засобів для усунення запаху. Це може бути:

оцет (9%), розведений водою у співвідношенні 1:3;
лимонна кислота – 1 чайна ложка порошку на 100 мл теплої води (увага: лимонна кислота має освітлювальний ефект);
сік одного будь-якого цитрусового фрукта, змішаний зі 150 мл води (або 3 – 5 крапель ефірної олії, розчинені в 100 мл).

На закінчення слід протерти поверхню сухою ганчіркою або паперовими серветками.

Впоратися з неприємним запахом може допомогти озонатор. Достатньо накрити забруднене місце плівкою, закріпити краї, помістити шланг приладу під неї та увімкнути прилад на 2-3 години.

Позбутися запаху котячої сечі – завдання складне, але цілком здійсненне. Важливо не затягувати з її вирішенням, реагувати відразу ж. У справі можуть допомогти оцет, лимонна кислота, сік або олії цитрусових, сода, перекис водню, а також готові спеціалізовані засоби.