Навіщо коням підкови

Епоха ефективної кавалерії закінчилася з появою і розвитком автотранспорту, але і зараз для коней залишається чимало завдань – їх все ще активно використовують у сільському господарстві, у спорті, у специфічних завданнях для окремих підрозділів (прикладом може бути Канадська кінна королівська поліція), у не таких розвинених країнах – як постійний транспортний засіб, а в дуже розвинених – як предмет розкоші…

Навіщо підковують коней

Практика використовувати примітивні саморобні “пом’якшувачі” для ратиць коней зародилася в галлів у III-IV столітті до нашої ери, незабаром після цього більшість народів планети, усвідомивши її ефективність, стала активно застосовувати підкови.

Спочатку ці тварини жили в дикій природі, всі їхні пересування припадали на м’який ґрунт, траву, а часу на відновлення пошкоджених копит було більш ніж достатньо.

Але щойно кінь став вірним помічником людині, все змінилося.

Величезні навантаження, до яких коні були незвичні, стали призводити до значного зносу копит. Причиною цього були вже не тільки ґрунтові, а й кам’янисті дороги, значний тягар на спині у вигляді вершника або воза і плуги, які доводилося тягати за собою, і тривати це могло більшу частину дня…

Пошкодження цієї важливої частини ноги тварини призводило до сильних болів, різкого зниження ефективності коней у роботі, низки інших серйозних проблем, що виникають під час руху.Усе це стало причинами для появи “взуття для коней”. Перші винаходи являли собою черевики зі шкіри, трав, тканин і успішно використовувалися багато сотень років, але основної проблеми вирішити не могли через свій швидкий знос.Підкова, знайома нам, нехай і у своєму прообразі, з’явилася в V столітті нашої ери і відразу здобула величезну популярність через свою ефективність.

Примітивні зразки прибивалися цвяхами, знявши проблему ремінних і мотузкових кріплень, трималися дуже довго, порівняно з попередніми зразками, і справді допомагали коням.

Таким чином, підкова для одомашненого коня – ефективний засіб захисту його ратиць, що знижує стирання ороговілого шару ступні, захищає парнокопитного від отримання дрібних ушкоджень та інфекцій, а також дає змогу пересуватися будь-якими типами доріг без хворобливих для них відчуттів.

Якими бувають підкови

Залежно від виконуваних кіньми функцій, використовуються різні типи підков.

Стандартні найбільш поширені, вони мають типові розміри – висота дорівнює восьми міліметрам, а ширина – двадцяти двом, частина, прилегла до копита, ідеально рівна, нижня частина може бути рівною або напівкруглою.

Але коні, як і автомобілі, пересуваються і взимку, обледенілими дорогами. І, як і в машин, у коней є своя “зимова гума” – зимові підкови. Їхня специфіка – наявність шипів, які дають змогу мінімізувати ковзання в несприятливих умовах. Ці ж шипи можуть набиватися і на стандартні підкови.

Але коні можуть виконувати не тільки господарські завдання, адже існують різноманітні види спорту з використанням коней. У такому разі необхідні спортивні підкови. Їхня особливість – матеріал і, відповідно, вага. Полегшені вироби практично невагомі, захищаючи копито не гірше стандартних, але водночас практично не впливаючи на швидкісні можливості парнокопитного.

На жаль, у спорті, як і в побуті, кінь може пошкодити ногу. У такому разі доречним є використання спеціальної ортопедичної підкови, що зменшить дискомфортні відчуття під час пересування та допоможе нозі швидше загоїтися. Ці ж підкови використовуються для лікування захворювань і для низки інших завдань – різновидів ортопедичних виробів чимало.

Не рекомендується використовувати підкови при вільному утриманні коней у природних умовах – при випасі на луках, використанні винятково в дикій природі. У такому разі тварині для комфортного існування достатньо її природного захисту, а швидкість регенерації дає змогу загоїти всі дрібні пошкодження.

Дуже часто людям, які не мають досвіду утримання цих прекрасних тварин, здається, що підковувати коней – значить знущатися над ними, адже їм боляче. Аргументується це тим, що в природі парнокопитні прекрасно обходяться без підков.Найпростішим способом донести до них справжній стан справ буде використання порівняння зі взуттям людини. Адже ми теж можемо ходити босоніж, але гостре каміння або покриття доріг не викликають бажання пересуватися в такому вигляді, чи не так??