Що таке просо та його користь

Просо – одна із злакових однорічних культур, досить поширена рослина, але в дикій природі не зустрічається. Рослина обробляється на ріллі, для використання в їдальнях і кормових цілях.

З проса отримують пшоно, яке за смаковими та поживними властивостями стоїть на одному з перших місць серед круп. Відрізняється підвищеним вмістом білка та жирів. А за посиланням https://agronizer.ua/ru/selkhozprodukciya/proso/ купити просо можна в необмежених кількостях.

Злак може вирощуватися на всіх населених континентах. Продукти, що виробляються з нього, мають цінний для здоров’я склад і застосовуються в народній медицині та косметології.

Перші згадки про обробку проса зустрічаються в китайських стародавніх письменах. Вирощування проса відносять до третього тисячоліття до нашої ери задовго до сучасної цивілізації. У Стародавньому Єгипті просо вважалося священним підношенням богів і шанувалося нарівні з маїсом.

Просо звичайне (Panicum miliaceum) – однорічна рослина, що відноситься до роду Panicum. У культуру також входить рід щетинник (Sctaria Ст). Суцвіття Panicum – волотка, Sctaria – колосоподібна волотка. Рід щетинника в культурі представлений італійським просом (S. italica), що включає підвиди: S. italica – власне італійське просо, або чуміза, і S. italica mogarium – могар. Італійське просо відрізняється від могара довшою волотіною до 15-30 см і наявністю лопатей. Його вирощують на невеликих площах на зерно у країнах Середньої Азії, Примор’ї та Закавказзі.

Однією з відмінних та виграшних особливостей посівного проса, це стійкість до посухи та невибагливість культури. Ризик втрати при сівбі мінімальний, сходи завжди дружні. Просо невибагливе до ґрунтів, дає стабільний урожай за мінімальних витрат вирощування. За врожайністю просо не поступається головним злаковим культурам – пшениці та ячменю.

Визнання та свою популярність просо отримало за багатий склад вітамінів та мікроелементів, невибагливості у догляді, малих втратах при посівній. За вмістом білка та кормової цінності, у культури практично немає конкурентів. Крім цього просо увібрало вітаміни групи В, велика кількість каротину, фосфору, вітаміну Е, а також калій, магній і залізо.

Просо – це крупа, яка насичена цілою низкою корисних речовин: вітамінами – А, РР, В1, В2, каротином; мінералами – натрієм, калієм, кальцієм, залізом, фосфором, магнієм. 100 г сирого проса міститься: 11,4 г білків; 3,3 г жирів; 66,5 м вуглеводів.

Високий вміст вуглеводів не повинен бентежити, тому що в цьому злаку вони є «повільними» за своїм типом розщеплення, тому плавно засвоюються організмом не викликаючи різкого стрибка інсуліну в крові і не ведуть до набору надлишкової маси тіла.